Стратегічна екологічна оцінка стратегій розвитку громад: що показує практика громад в Україні

У зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та відповідно до Директиви 2001/42/ЄС і Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, в Україні було прийнято Закон України від 20.03.2018 № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку». Саме цей Закон визначає правові засади проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.

Стратегічна екологічна оцінка, або СЕО, — це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. До документів державного планування належать стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, державні цільові програми та інші програмні документи, які розробляються або затверджуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Процедура СЕО також пов’язана з досягненням завдань, сформульованих у Цілях сталого розвитку України на період до 2030 року, зокрема щодо сталості населених пунктів, відповідального споживання і виробництва, боротьби зі зміною клімату та збереження екосистем.

До ГО «Центр логістики розвитку громад» часто звертаються громади з питаннями про СЕО: коли вона потрібна, до яких документів застосовується, які етапи передбачає та як екологічні питання мають бути враховані під час розроблення стратегії розвитку.

Щоб краще зрозуміти практику застосування СЕО, наша команда проаналізувала дані з Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки щодо стратегій розвитку громад і планів заходів. У проаналізованому масиві реєстру зафіксовані документи державного планування за областями: стратегії розвитку, плани заходів, документи «стратегія + план заходів», зміни й оновлення стратегічних документів.

Що показує аналіз Єдиного реєстру СЕО

Для аналітики ми відібрали записи, які стосуються стратегій розвитку територіальних громад та планів заходів з їх реалізації. Якщо в назві документа одночасно зазначено стратегію і план заходів, така громада враховувалася в обох категоріях: і як громада, що має запис щодо стратегії, і як громада, що має запис щодо плану заходів.

Для розрахунку частки використано кількість територіальних громад у кожній області за даними порталу «Децентралізація». На порталі зазначено, що в Україні створено 1469 територіальних громад, зокрема 31 громада на непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей; також портал подає кількість громад у розрізі областей.

Важливо: наведені нижче показники відображають частку громад, щодо яких у проаналізованому масиві реєстру виявлено записи про СЕО для стратегій або планів заходів. Це не є юридичним висновком про повноту або якість проходження процедури СЕО кожною громадою.

Область	К-ть ТГ в області	ТГ зі СЕО для стратегій	Частка ТГ	ТГ зі СЕО для планів заходів	Частка ТГ
Вінницька	63	6	9,5%	5	7,9%
Волинська	54	10	18,5%	6	11,1%
Дніпропетровська	86	23	26,7%	16	18,6%
Донецька	46	6	13,0%	3	6,5%
Житомирська	66	17	25,8%	5	7,6%
Закарпатська	64	24	37,5%	19	29,7%
Запорізька	67	7	10,4%	1	1,5%
Івано-Франківська	62	13	21,0%	4	6,5%
Київська	69	25	36,2%	7	10,1%
Кіровоградська	49	17	34,7%	9	18,4%
Луганська	26	1	3,8%	0	0%
Львівська	73	33	45,2%	28	38,4%
Миколаївська	52	13	25,0%	10	19,2%
Одеська	91	15	16,5%	7	7,7%
Полтавська	60	55	91,7%	16	26,7%
Рівненська	64	36	56,2%	13	20,3%
Сумська	51	14	27,5%	9	17,6%
Тернопільська	55	17	30,9%	8	14,5%
Харківська	56	26	46,4%	24	42,9%
Херсонська	49	5	10,2%	3	6,1%
Хмельницька	60	21	35,0%	7	11,7%
Черкаська	66	20	30,3%	6	9,1%
Чернівецька	52	5	9,6%	2	3,8%
Чернігівська	57	22	38,6%	14	24,6%

За проаналізованими даними, найвища частка громад, у яких у реєстрі зафіксовані документи щодо СЕО для стратегій розвитку, спостерігається у Полтавській області — 91,7%, Рівненській — 56,2%, Харківській — 46,4%, Львівській — 45,2%, Чернігівській — 38,6%, Закарпатській — 37,5% та Київській — 36,2%.Для планів заходів найвищі показники мають Харківська область — 42,9%, Львівська — 38,4%, Закарпатська — 29,7%, Полтавська — 26,7%, Чернігівська — 24,6% та Рівненська — 20,3%.

Ці дані показують, що СЕО застосовується не лише до стратегій розвитку громад, а й до планів заходів з їх реалізації. Для органів місцевого самоврядування це важливий практичний сигнал: екологічну складову варто враховувати ще на етапі формування цілей, завдань і портфеля проєктів, а не лише на фінальному етапі підготовки документа.

Нормативна база СЕО

Основним нормативним актом є Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку». Він визначає поняття СЕО, документи державного планування, суб’єктів процедури, сферу дії Закону, етапи оцінки, вимоги до звіту, громадського обговорення, консультацій і моніторингу.

Нормативну базу становлять:

• Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
• Методичні рекомендації із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування;
• Критерії визначення наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
• Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля;
• Порядок ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.

Закон поширюється на документи державного планування, які стосуються, зокрема, сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, управління відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою. Водночас такі документи мають передбачати реалізацію видів діяльності чи об’єктів, щодо яких законодавством передбачена оцінка впливу на довкілля, або потребувати оцінки через імовірні наслідки для територій з природоохоронним статусом.

Мета стратегічної екологічної оцінки

Метою СЕО є сприяння сталому розвитку через забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення, охорони здоров’я людей та інтегрування екологічних вимог під час розроблення і затвердження документів державного планування.

На практиці це означає, що під час підготовки стратегії або плану заходів має бути проаналізовано, як запропоновані рішення можуть впливати на воду, повітря, ґрунти, клімат, біорізноманіття, ландшафти, природоохоронні території, здоров’я населення, об’єкти культурної спадщини та умови життєдіяльності мешканців.

Закон визначає наслідки для довкілля широко: це будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, надр, клімату, повітря, води, ландшафту, природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення, його здоров’я, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

Основні етапи СЕО

Закон визначає такі етапи стратегічної екологічної оцінки:

• визначення обсягу СЕО;
• складання звіту про СЕО;
• проведення громадського обговорення та консультацій;
• врахування звіту про СЕО, результатів громадського обговорення та консультацій;
• інформування про затвердження документа державного планування;
• моніторинг наслідків виконання документа для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Під час оцінювання важливо зібрати інформацію про розвиток громади, визначити сучасний стан довкілля і здоров’я населення, оцінити вплив планувальних рішень, проаналізувати альтернативи та забезпечити комунікацію з громадськістю й органами влади.

Як це пов’язано з розробкою стратегій громад

ГО «Центр логістики розвитку громад» не проводить процедуру СЕО як профільний виконавець стратегічної екологічної оцінки.

Водночас під час розроблення стратегій розвитку наша команда враховує екологію як одну зі сфер життя громади. Це важливо, оскільки стратегія розвитку часто містить рішення, які можуть бути пов’язані з використанням земель, водних ресурсів, розвитком інфраструктури, транспортом, управлінням відходами, енергетикою, благоустроєм, туризмом або просторовим розвитком.

На етапі стратегічного планування ми допомагаємо громадам:

• описати поточний стан екологічної сфери;
• визначити основні проблеми та потреби;
• пов’язати екологічні питання з іншими сферами розвитку громади;
• сформувати цілі та завдання у сфері екології;
• включити відповідні проєкти до портфеля розвитку громади.

До такого портфеля можуть входити проєкти з управління відходами, ліквідації стихійних сміттєзвалищ, відновлення водних об’єктів, покращення водовідведення, створення зелених зон, розвитку екологічної освіти, адаптації до зміни клімату, збереження природних територій, підвищення енергоефективності комунальної інфраструктури.

Такі проєкти не замінюють процедуру СЕО. Вони допомагають громаді якісніше підготувати зміст стратегії, краще побачити зв’язок між екологічними проблемами й управлінськими рішеннями та сформувати реалістичний портфель дій.

Висновок

Аналіз даних Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки показує, що значна кількість громад уже проходить процедури СЕО для стратегій розвитку та планів заходів. Найбільш активна практика зафіксована у Полтавській, Рівненській, Харківській, Львівській, Чернігівській, Закарпатській та Київській областях.

Для громад важливо розуміти, що екологічна складова стратегії має бути змістовною: із визначеними проблемами, цілями, індикаторами та проєктами. Це полегшує подальшу роботу з документом, робить стратегію більш обґрунтованою і створює кращу основу для взаємодії з фахівцями, громадськістю та органами, залученими до процедури СЕО.

ГО «Центр логістики розвитку громад» у межах своєї роботи зі стратегіями допомагає громадам системно враховувати сферу екології та перетворювати виявлені проблеми на конкретні проєктні рішення в портфелі розвитку громади.

Ресурсний центр ГО «Центр логістики розвитку громад» працює за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс», що дає нам можливість системно консультувати громади з питань стратегічного планування, зокрема щодо врахування екологічної складової та розуміння процедури стратегічної екологічної оцінки.