CLS оновлює інтерфейс і розвиває цифрові інструменти для громад
Платформа CLS продовжує розвиватися. Наша команда зростає, ресурсний центр посилює свою роботу, а цифрові інструменти стають більш зручними, структурованими та корисними для громад, партнерів, донорів, інвесторів і користувачів платформи.
У межах цього розвитку в CLS з’явився оновлений інтерфейс.
Ми розуміємо, що будь-які зміни в цифровому середовищі можуть викликати запитання у користувачів. Саме тому важливо підкреслити: основна логіка роботи з платформою залишилася простою та зрозумілою.
Користувач, як і раніше, проходить базову логіку взаємодії з платформою:
реєстрація або вхід → вибір ролі → перехід до робочого простору → доступ до відповідних інструментів.
Що змінилося
В оновленому інтерфейсі з’явилася стартова сторінка. Вона допомагає користувачу швидко зорієнтуватися та перейти до потрібного робочого простору.
Робочі простори формуються залежно від ролі користувача та рівня доступу. Це означає, що кожен користувач бачить саме ті інструменти, які потрібні для його роботи.
Платформа передбачає різні ролі, зокрема:
громада;
громадська організація;
донор;
інвестор;
адміністратор;
менеджер платформи;
гість.
Такий підхід дозволяє зробити роботу з платформою більш зручною, зрозумілою та безпечною для різних категорій користувачів.
Режим “Гість” Окремо передбачено режим “Гість”. У цьому режимі можна переглянути загальнодоступні інструменти та ознайомитися з можливостями CLS. Це зручно для тих, хто лише знайомиться з платформою, хоче побачити її структуру та зрозуміти, як CLS може бути корисним для розвитку громад.
Цифрові моделі розвитку громад Один із ключових напрямів розвитку CLS — створення цифрових моделей розвитку громад. Невдовзі кожна громада, яка розробляла стратегію розвитку разом із CLS, отримає власну цифрову модель розвитку.
Цифрова модель розвитку — це інтерактивний простір, у якому стратегія громади стає не просто текстовим документом, а практичним інструментом для роботи.
У такій моделі можна буде бачити:
стратегічні цілі громади;
сфери розвитку;
проєкти;
логіку реалізації стратегії;
прогрес виконання.
Це дозволяє громадам краще планувати розвиток, відстежувати зміни, залучати партнерів та поступово переходити від стратегії “на папері” до живої цифрової системи управління розвитком.
Ми не стоїмо на місці Оновлення інтерфейсу — це не просто технічна зміна. Це частина ширшого розвитку CLS як ресурсного центру та цифрової платформи для громад. Ми розвиваємо команду, посилюємо експертизу, створюємо нові можливості та працюємо над тим, щоб громади мали сучасні інструменти для стратегічного планування, відновлення, залучення інвестицій і реалізації проєктів.
Діяльність та розвиток ресурсного центру ГО «Центр логістики розвитку громад» здійснюються за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс».
CLS розвивається разом із громадами. І наш головний фокус залишається незмінним — допомагати громадам бачити своє майбутнє, планувати його та втілювати в життя за допомогою цифрових інструментів.
Стратегічна екологічна оцінка стратегій розвитку громад: що показує практика громад в Україні
У зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та відповідно до Директиви 2001/42/ЄС і Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, в Україні було прийнято Закон України від 20.03.2018 № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку». Саме цей Закон визначає правові засади проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.
Стратегічна екологічна оцінка, або СЕО, — це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. До документів державного планування належать стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, державні цільові програми та інші програмні документи, які розробляються або затверджуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Процедура СЕО також пов’язана з досягненням завдань, сформульованих у Цілях сталого розвитку України на період до 2030 року, зокрема щодо сталості населених пунктів, відповідального споживання і виробництва, боротьби зі зміною клімату та збереження екосистем.
До ГО «Центр логістики розвитку громад» часто звертаються громади з питаннями про СЕО: коли вона потрібна, до яких документів застосовується, які етапи передбачає та як екологічні питання мають бути враховані під час розроблення стратегії розвитку.
Щоб краще зрозуміти практику застосування СЕО, наша команда проаналізувала дані з Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки щодо стратегій розвитку громад і планів заходів. У проаналізованому масиві реєстру зафіксовані документи державного планування за областями: стратегії розвитку, плани заходів, документи «стратегія + план заходів», зміни й оновлення стратегічних документів.
Що показує аналіз Єдиного реєстру СЕО
Для аналітики ми відібрали записи, які стосуються стратегій розвитку територіальних громад та планів заходів з їх реалізації. Якщо в назві документа одночасно зазначено стратегію і план заходів, така громада враховувалася в обох категоріях: і як громада, що має запис щодо стратегії, і як громада, що має запис щодо плану заходів.
Для розрахунку частки використано кількість територіальних громад у кожній області за даними порталу «Децентралізація». На порталі зазначено, що в Україні створено 1469 територіальних громад, зокрема 31 громада на непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей; також портал подає кількість громад у розрізі областей.
Важливо: наведені нижче показники відображають частку громад, щодо яких у проаналізованому масиві реєстру виявлено записи про СЕО для стратегій або планів заходів. Це не є юридичним висновком про повноту або якість проходження процедури СЕО кожною громадою.
Область
К-ть ТГ в області
ТГ зі СЕО для стратегій
Частка ТГ
ТГ зі СЕО для планів заходів
Частка ТГ
Вінницька
63
6
9,5%
5
7,9%
Волинська
54
10
18,5%
6
11,1%
Дніпропетровська
86
23
26,7%
16
18,6%
Донецька
46
6
13,0%
3
6,5%
Житомирська
66
17
25,8%
5
7,6%
Закарпатська
64
24
37,5%
19
29,7%
Запорізька
67
7
10,4%
1
1,5%
Івано-Франківська
62
13
21,0%
4
6,5%
Київська
69
25
36,2%
7
10,1%
Кіровоградська
49
17
34,7%
9
18,4%
Луганська
26
1
3,8%
0
0%
Львівська
73
33
45,2%
28
38,4%
Миколаївська
52
13
25,0%
10
19,2%
Одеська
91
15
16,5%
7
7,7%
Полтавська
60
55
91,7%
16
26,7%
Рівненська
64
36
56,2%
13
20,3%
Сумська
51
14
27,5%
9
17,6%
Тернопільська
55
17
30,9%
8
14,5%
Харківська
56
26
46,4%
24
42,9%
Херсонська
49
5
10,2%
3
6,1%
Хмельницька
60
21
35,0%
7
11,7%
Черкаська
66
20
30,3%
6
9,1%
Чернівецька
52
5
9,6%
2
3,8%
Чернігівська
57
22
38,6%
14
24,6%
За проаналізованими даними, найвища частка громад, у яких у реєстрі зафіксовані документи щодо СЕО для стратегій розвитку, спостерігається у Полтавській області — 91,7%, Рівненській — 56,2%, Харківській — 46,4%, Львівській — 45,2%, Чернігівській — 38,6%, Закарпатській — 37,5% та Київській — 36,2%.Для планів заходів найвищі показники мають Харківська область — 42,9%, Львівська — 38,4%, Закарпатська — 29,7%, Полтавська — 26,7%, Чернігівська — 24,6% та Рівненська — 20,3%.
Ці дані показують, що СЕО застосовується не лише до стратегій розвитку громад, а й до планів заходів з їх реалізації. Для органів місцевого самоврядування це важливий практичний сигнал: екологічну складову варто враховувати ще на етапі формування цілей, завдань і портфеля проєктів, а не лише на фінальному етапі підготовки документа.
Нормативна база СЕО
Основним нормативним актом є Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку». Він визначає поняття СЕО, документи державного планування, суб’єктів процедури, сферу дії Закону, етапи оцінки, вимоги до звіту, громадського обговорення, консультацій і моніторингу.
Нормативну базу становлять:
Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
Методичні рекомендації із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування;
Критерії визначення наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля;
Порядок ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.
Закон поширюється на документи державного планування, які стосуються, зокрема, сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, управління відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою. Водночас такі документи мають передбачати реалізацію видів діяльності чи об’єктів, щодо яких законодавством передбачена оцінка впливу на довкілля, або потребувати оцінки через імовірні наслідки для територій з природоохоронним статусом.
Мета стратегічної екологічної оцінки
Метою СЕО є сприяння сталому розвитку через забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення, охорони здоров’я людей та інтегрування екологічних вимог під час розроблення і затвердження документів державного планування.
На практиці це означає, що під час підготовки стратегії або плану заходів має бути проаналізовано, як запропоновані рішення можуть впливати на воду, повітря, ґрунти, клімат, біорізноманіття, ландшафти, природоохоронні території, здоров’я населення, об’єкти культурної спадщини та умови життєдіяльності мешканців.
Закон визначає наслідки для довкілля широко: це будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, надр, клімату, повітря, води, ландшафту, природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення, його здоров’я, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.
Основні етапи СЕО
Закон визначає такі етапи стратегічної екологічної оцінки:
визначення обсягу СЕО;
складання звіту про СЕО;
проведення громадського обговорення та консультацій;
врахування звіту про СЕО, результатів громадського обговорення та консультацій;
інформування про затвердження документа державного планування;
моніторинг наслідків виконання документа для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.
Під час оцінювання важливо зібрати інформацію про розвиток громади, визначити сучасний стан довкілля і здоров’я населення, оцінити вплив планувальних рішень, проаналізувати альтернативи та забезпечити комунікацію з громадськістю й органами влади.
Як це пов’язано з розробкою стратегій громад
ГО «Центр логістики розвитку громад» не проводить процедуру СЕО як профільний виконавець стратегічної екологічної оцінки.
Водночас під час розроблення стратегій розвитку наша команда враховує екологію як одну зі сфер життя громади. Це важливо, оскільки стратегія розвитку часто містить рішення, які можуть бути пов’язані з використанням земель, водних ресурсів, розвитком інфраструктури, транспортом, управлінням відходами, енергетикою, благоустроєм, туризмом або просторовим розвитком.
На етапі стратегічного планування ми допомагаємо громадам:
описати поточний стан екологічної сфери;
визначити основні проблеми та потреби;
пов’язати екологічні питання з іншими сферами розвитку громади;
сформувати цілі та завдання у сфері екології;
включити відповідні проєкти до портфеля розвитку громади.
До такого портфеля можуть входити проєкти з управління відходами, ліквідації стихійних сміттєзвалищ, відновлення водних об’єктів, покращення водовідведення, створення зелених зон, розвитку екологічної освіти, адаптації до зміни клімату, збереження природних територій, підвищення енергоефективності комунальної інфраструктури.
Такі проєкти не замінюють процедуру СЕО. Вони допомагають громаді якісніше підготувати зміст стратегії, краще побачити зв’язок між екологічними проблемами й управлінськими рішеннями та сформувати реалістичний портфель дій.
Висновок
Аналіз даних Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки показує, що значна кількість громад уже проходить процедури СЕО для стратегій розвитку та планів заходів. Найбільш активна практика зафіксована у Полтавській, Рівненській, Харківській, Львівській, Чернігівській, Закарпатській та Київській областях.
Для громад важливо розуміти, що екологічна складова стратегії має бути змістовною: із визначеними проблемами, цілями, індикаторами та проєктами. Це полегшує подальшу роботу з документом, робить стратегію більш обґрунтованою і створює кращу основу для взаємодії з фахівцями, громадськістю та органами, залученими до процедури СЕО.
ГО «Центр логістики розвитку громад» у межах своєї роботи зі стратегіями допомагає громадам системно враховувати сферу екології та перетворювати виявлені проблеми на конкретні проєктні рішення в портфелі розвитку громади.
Ресурсний центр ГО «Центр логістики розвитку громад» працює за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс», що дає нам можливість системно консультувати громади з питань стратегічного планування, зокрема щодо врахування екологічної складової та розуміння процедури стратегічної екологічної оцінки.
Команда CLS прийняла участь в Демократичному тижні Карпатського моря в Трускавці
У межах події ми мали нагоду представити проєкт CLS народним депутатам України, Міністерству юстиції Естонії, колегам зі США, Норвегії та Данії.
Говорили про те, що громадам потрібен не набір окремих ініціатив, а єдиний проєктний портфель — зрозуміла система, яка об’єднує стратегічні цілі, потреби мешканців, пріоритети ОМС, можливості ОГС, донорську підтримку та конкретні проєкти для реалізації.
Окремо підкреслили, як CLS може спростити життя органам місцевого самоврядування: допомогти підготувати та зібрати всі проєкти громади в одному цифровому середовищі, бачити їхній статус, бюджет, пріоритетність, відповідальних осіб і зв’язок зі стратегією розвитку.
Також говорили про інструменти координації між ОМС, ОГС та мешканцями. Адже розвиток громади має бути не фрагментарним, а цілісним, прозорим і зрозумілим для всіх учасників процесу.
Для нас особливо цінно, що після презентації ми запланували подальші зустрічі та вже обговорюємо спільні дії.
CLS створено, щоб стратегія громади не залишалася документом “на полиці”, а перетворювалася на живу систему рішень, проєктів і партнерств для сталого розвитку.
ГО «Центр логістики розвитку громад» взяла участь у пресконференції Демократичного тижня Карпатського моря 2026
Громадська організація «Центр логістики розвитку громад» взяла участь у пресконференції Демократичного тижня Карпатського моря 2026, під час якої було представлено ключові акценти майбутньої події, її міжнародне значення та можливості для громад, партнерів і організацій.
Під час пресконференції наша команда презентувала бачення своєї участі у Carpathian Sea Democracy Week 2026 та наголосила на практичному змісті майбутньої роботи. Зокрема, ми повідомили, що в межах події представимо цифрові моделі розвитку громад, практичні рішення для їх відновлення та розвитку, а також проєкти громад-партнерок, які вже можуть бути основою для предметного діалогу з міжнародними партнерами, донорами та інвесторами.
Окремий акцент був зроблений на тому, що для нас участь у Демократичному тижні Карпатського моря — це не лише присутність у публічній дискусії, а й реальний інструмент просування громадських стратегій до етапу практичної реалізації. Саме тому в межах події ми плануємо провести B2B-зустрічі з потенційними донорами, міжнародними партнерами та зацікавленими сторонами, щоб представити напрацьовані рішення, обговорити можливості співпраці та залучення ресурсів для втілення пріоритетних ініціатив громад.
Наша головна мета — не просто розробляти стратегії розвитку громад, а втілювати їх у життя. Ми працюємо над тим, щоб кожна стратегія ставала основою для конкретних проєктів, партнерств, інвестиційних рішень і практичних змін у громадах. Саме тому ми будемо й надалі посилювати комунікацію між громадами, експертним середовищем, донорами, державними інституціями та міжнародними партнерами.
Для ГО «Центр логістики розвитку громад» участь у таких подіях — це можливість не лише презентувати власні інструменти та підходи, а й відкрити для громад нові шляхи до розвитку, відновлення та ефективного партнерства.
ГО «Центр логістики розвитку громад» долучається до Демократичного тижня Карпатського Моря 2026 і запрошує до участі
Громадська організація «Центр логістики розвитку громад» бере участь у Carpathian Sea Democracy Week 2026 / Демократичному тижні Карпатського Моря, який відбудеться 27–29 квітня 2026 року у Трускавці, санаторій «Карпати». Подія об’єднає представників парламентів, міністерств, дипломатичних установ, територіальних громад, бізнесу, громадянського суспільства, медіа та міжнародних партнерів.
Демократичний тиждень Карпатського Моря — це міжнародна платформа, у центрі якої громади, безпека, євроінтеграція, публічна дипломатія, реабілітація, свобода слова та відновлення України. У програмі передбачені національні бліц-діалоги влади і громад, міжнародні панелі за участі партнерів з ЄС, НАТО та країн Північної Європи, підписання меморандумів, а також обговорення підтримки бізнесу і виходу на європейські ринки. Для нашої організації участь у цій події є важливою можливістю посилити міжнародний діалог навколо розвитку громад, стратегічного планування, відновлення територій та пошуку практичних рішень для України. У межах програми також передбачені зустрічі та інтерв’ю, присвячені цифровим механізмам стратегічного планування та реалізації проєктів відновлення і розвитку громад України в проєкті CLS Ukraine.
Окрему вагу події надає участь міжнародних партнерів. Зокрема, серед ключових спікерів анонсовано представника Міністерства закордонних справ Естонії, а сама платформа позиціонується як простір, що поєднує демократичні традиції Північної та Балтійської Європи зі стійкістю України та її європейським майбутнім. Це особливо важливо для зміцнення партнерств, спільної безпеки, підтримки України та формування справедливого миру.
Запрошуємо до участі:
лідерів громад і представників місцевого самоврядування,
представників органів державної влади,
громадські організації,
міжнародних партнерів,
експертне середовище,
бізнес,
медіа,
усіх, хто працює заради демократичного розвитку, відновлення та європейської інтеграції України.
Учасники зможуть долучитися до панельних дискусій і практичних сесій, налагодити нові партнерства та ініціативи, а також стати частиною важливого діалогу про безпеку, відновлення, демократію, муніципальне партнерство, реабілітацію, медіа та європейську інтеграцію.
Бібліотека проєктів повторного використання в CLS: як громадам швидше готувати рішення для відновлення та розвитку
Однією з практичних проблем, з якими сьогодні стикаються громади, є не лише пошук фінансування, а й тривала підготовка самих проєктних рішень. Навіть коли потреба очевидна, її ще потрібно перевести у зрозумілий формат: визначити тип об’єкта, оцінити вартість, підготувати закупівельні відомості, адаптувати рішення до конкретної території. Саме на цьому етапі часто втрачається час.
Щоб скоротити цей шлях, у CLS формується бібліотека проєктів повторного використання. Це база готових проєктних рішень, які можна використовувати як основу для подальшої адаптації під потреби конкретної громади.
Станом на сьогодні бібліотека охоплює такі напрями:
лікарні;
укриття;
котеджні будинки та багатоповерхівки;
ремонти дахів, заміна вікон, інші ремонтні та відновлювальні роботи;
ветеранський хаб;
бібліотека.
У березні до бібліотеки також додано проєкти дитячого садочка, а також водопостачання та водовідведення.
Можливість готувати ТЕО, інженерні розрахунки та 3D-архітектурні рішення забезпечується роботою фахівців інженерно-проєктувального напряму, залучених до діяльності ресурсного центру. Цей напрям нашої роботи було посилено завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс».
Практична цінність цього підходу полягає в тому, що громада отримує основу для швидкої підготовки проєкту. На базі наявного рішення можна оперативно сформувати попередній бюджет, підготувати закупівельні відомості та перейти до наступного етапу роботи. Фактично готовий проєкт залишається прив’язати до місця, параметрів і потреб конкретної громади.
Такий підхід особливо важливий для органів місцевого самоврядування, які одночасно працюють із великою кількістю різнопланових завдань: від безпеки та житла до соціальної й комунальної інфраструктури. Коли типові рішення вже напрацьовані, команда громади може зосередитися не на старті з нуля, а на адаптації, визначенні пріоритетів і підготовці до реалізації.
Для потенційних партнерів і замовників це також має практичну користь. Наявність бібліотеки проєктів повторного використання дозволяє швидше переходити до предметної розмови про обсяг робіт, потребу в ресурсах і формат реалізації. Це підвищує якість підготовки рішень і спрощує подальшу роботу з фінансуванням, партнерствами та плануванням.
Для нашого ресурсного центру бібліотека в CLS — це частина системного підходу до підтримки громад. Ми працюємо над тим, щоб громади отримували не абстрактні рекомендації, а готову основу для дії: рішення, які можна швидко адаптувати, прорахувати і включити в логіку відновлення та розвитку.
Саме в цьому полягає практична користь співпраці з нашим ресурсним центром: ми допомагаємо скоротити шлях від потреби до підготовленого проєкту, зменшити навантаження на команду громади та підвищити її готовність до реалізації конкретних рішень.
Чому сильні проєкти не завжди дають результат – і що з цим робити
Сьогодні громадський сектор в Україні відіграє надзвичайно важливу роль у підтримці громад. Громадські організації та благодійні фонди реалізують проєкти, працюють із вразливими групами, забезпечують доступ до послуг і часто стають ключовими гравцями там, де інші інституції мають обмежені можливості.
Багато з цих проєктів є якісними, потрібними і дають реальний результат тут і зараз.
Водночас дедалі частіше виникає питання: чому навіть при значній кількості реалізованих ініціатив довгостроковий ефект не завжди є таким, як очікувалося?
Проєктів стає більше, але зміни не завжди складаються в системний розвиток громади.
Це не проблема якості роботи. Це питання підходу.
Більшість проєктів реалізуються у логіці: є запит – є ресурс – є проєкт – є результат. І ця логіка працює. Але часто проєкти залишаються окремими рішеннями. Вони не пов’язані між собою, не інтегровані в загальну логіку розвитку громади і не підсилюють один одного. У результаті значна частина зусиль не трансформується у довгостроковий ефект.
Простий приклад. У громаді реалізується проєкт з ремонту бібліотеки. Це важливо і потрібно. Але після завершення проєкту виникає питання: чи є кошти на її утримання? чи передбачено це в бюджеті громади? чи є достатній попит на послуги? Якщо економічна ситуація в громаді не змінюється, не створюються робочі місця і не зростають доходи бюджету, утримання навіть оновленої інфраструктури стає складним. У такому випадку хороший проєкт не стає довгостроковим рішенням.
Це показує одну важливу річ: розвиток громади – це не набір окремих проєктів, а система взаємопов’язаних сфер. Соціальні ініціативи, економіка, інфраструктура, освіта – усе впливає одне на одне. І ефективність кожного окремого проєкту залежить від того, що відбувається в інших сферах.
Саме тому важливо змінювати підхід. Не просто реалізовувати проєкти, а вписувати їх у ширшу логіку розвитку громади. Ставити питання не лише “що буде зроблено в межах проєкту”, а й “що буде після його завершення”, “як це пов’язано з іншими процесами”, “чи підтримує це стратегічні пріоритети громади”.
На практиці це означає кілька речей. Важливо дивитися ширше, ніж межі одного проєкту, і розуміти, до якої сфери розвитку він відноситься та які фактори впливають на його результат. Доцільно перевіряти, чи відповідає проєкт стратегічним документам громади, і за потреби ініціювати діалог. Ключовим також є партнерство з органами місцевого самоврядування, адже саме вони забезпечують бюджетну рамку, планування і сталість рішень. І, нарешті, необхідно заздалегідь думати про те, що буде після завершення фінансування: хто відповідатиме за результат, за рахунок яких ресурсів і як це рішення може бути масштабоване.
Окрему роль у цьому процесі відіграють цифрові інструменти. Вони дозволяють бачити всі проєкти в єдиній системі, розуміти взаємозв’язки між ними, уникати дублювання і планувати розвиток більш комплексно. Це особливо актуально в умовах великої кількості ініціатив і обмежених ресурсів.
Ці питання сьогодні активно обговорюються всередині сектору. Зокрема, вони були підняті під час форуму грантерів «Pulse захисту», організованого БФ «Право на захист», який став майданчиком для професійного діалогу між організаціями з різних регіонів України. Такий обмін досвідом показує, що запит на системний підхід і довгостроковий ефект є спільним для багатьох.
Сьогодні громадський сектор вже створює значний вплив. Наступний крок — не в тому, щоб робити більше, а в тому, щоб працювати системніше. Пов’язувати проєкти між собою, будувати партнерство з громадами, враховувати взаємозв’язки між сферами і орієнтуватися на довгостроковий результат. Саме це дозволяє перетворювати окремі ініціативи на сталі зміни.
Команда ГО «Центр логістики розвитку громад» продовжує працювати разом із громадами над створенням безпечних і доступних просторів для мешканців. Днями у одному зі старостатів Дар’ївської громади в межах проєкту «Інклюзивний простір для кожного» відбулася масштабна толока.
До спільної роботи долучилися 22 активні мешканці громади, які допомогли підготувати територію для майбутнього громадського простору. Під час толоки було розчищено ділянку, організовано вивезення сміття за допомогою техніки та підготовлено основу для подальшого облаштування простору.
Вже найближчим часом на підготовленій території буде встановлено обладнання, яке виготовлено в межах проєкту:
9 вуличних тренажерів для підтримки фізичного здоров’я;
гойдалки та ігровий комплекс для дітей.
Новий простір стане місцем активного відпочинку, спілкування та взаємодії для всіх мешканців громади — як місцевих жителів, так і людей, які знайшли тут новий дім після вимушеного переселення.
Проєкт «Інклюзивний простір для кожного» реалізується ГО «Центр логістики розвитку громад» у партнерстві з Дар’ївською сільською радою .
Проєкт профінансовано за підтримки UK aid від уряду Великої Британії (British Embassy Kyiv). Реалізується ГО «Центр логістики розвитку громад» за сприяння Caritas Ukraine в межах Національного консорціуму PULSE за координації «Право на захист». Підтримка цього проєкту в Україні надається через компонент SHARP Програми з гуманітарної допомоги, відновлення та захисту.
ГО «Центр логістики розвитку громад» презентує річний публічний звіт за 2025 рік
ГО «Центр логістики розвитку громад» підготувала річний публічний звіт за 2025 рік — про результати, партнерства, реалізовані ініціативи та розвиток організації. У звіті зібрано ключові підсумки року, який став для команди роком розвитку, нових партнерств і практичної роботи разом із громадами України.
Упродовж 2025 року організація працювала над посиленням спроможності громад до стратегічного планування, підтримкою інфраструктурних рішень, розвитком громадянської участі та впровадженням цифрових інструментів для відбудови й розвитку. Місія організації полягає у посиленні спроможності громад до стратегічного планування та реалізації масштабних проєктів через цифрові рішення і співпрацю влади, громадськості й бізнесу.
За підсумками року ГО «Центр логістики розвитку громад» реалізувала 5 проєктів, охопила понад 1405 бенефіціарів, співпрацювала з більш ніж 25 громадами-партнерками та 6 міжнародними партнерами. Серед основних напрямів роботи — посилення спроможності органів місцевого самоврядування, громадських організацій і фахівців у сфері стратегічного планування та інфраструктурних рішень, економічний розвиток громад і залучення інвестицій, а також підтримка вразливих груп населення.
Важливу частину діяльності у 2025 році становив розвиток цифрової екосистеми CLS Ukraine. У межах цього напряму команда працювала над створенням стратегій розвитку громад та цифрових моделей, супроводом інфраструктурних проєктів, проведенням опитувань мешканців і аналітики громад, а також формуванням бази проєктів повторного використання для громад та громадських організацій. Зокрема, у 2025 році були затверджені стратегії Дар’ївської та Старовижівської громад, а ще 7 стратегій перебували на різних стадіях розробки.
Окрему увагу організація приділяла проєктам, спрямованим на соціальну згуртованість та підтримку людей. Серед них — «Клуб громадського діалогу» у Дар’ївській громаді, ветеранський простір «Вогнище єднання» у Дорошівській громаді та проєкт створення інклюзивного простору для кожного у Лиманецькому старостаті. Ці ініціативи спрямовані на розвиток діалогу, підтримку ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин, а також створення безпечного й доступного середовища для дітей, ВПО та людей з інвалідністю.
2025 рік також став важливим етапом інституційного розвитку організації. Команда розвивала аналітичну спроможність, управлінські підходи, кадровий резерв, а також посилювала інфраструктурно-інвестиційний супровід громад. За інституційну підтрмку та розвиток ми щиро вдячні МФ “Відродження” та проєкту “Імпульс”.
У звіті окремо представлено фінансові показники організації: дохід у 2025 році склав 2 960 600 грн, при цьому 77% структури доходів становили гранти, а 23% — благодійні внески.
Всі досягнення року стали можливими завдяки довірі громад, підтримці партнерів і донорів та щоденній роботі команди, яку сьогодні формують понад 30 фахівців із різних сфер.
Щиро Дякуємо всім громадам, партнерам і друзям, які йдуть з нами цим шляхом.
Ознайомитися з повною версією річного публічного звіту можна за посиланням:
У Дар’ївській громаді відбувся воркшоп «Світове кафе: Діалог поколінь»
Як почути один одного, коли навколо стільки викликів? Як знайти спільну мову між підлітками, батьками та людьми, які через війну знайшли прихисток у громаді?
Днями у Дар’ївській громаді ми провели воркшоп у форматі «Світового кафе: Діалог поколінь» — дієву методику неформального спілкування, що допомагає створити безпечний простір для діалогу, де кожен голос важливий і почутий.
Чому цей захід важливий
Зв’язок поколінь. Підлітки ділилися своїм баченням майбутнього громади, а дорослі — досвідом стійкості та підтримки в складні часи.
Інтеграція ВПО. Під час розмов учасники разом руйнували бар’єри та будували нові соціальні зв’язки, перетворюючи «гостей» на «сусідів».
Ресурсне середовище. Учасники шукали спільні відповіді на питання: як підтримувати одне одного та розвивати громаду в період змін.
У заході взяли участь понад 30 людей. Дякуємо всім за щирість, активні дискусії та готовність до діалогу. Разом ми сильніші!
Партнерство та підтримка
Реалізація проєкту відбувається в партнерстві з Дар’ївською сільською радою
Проєкт профінансовано за підтримки UK aid від уряду Великої Британії (British Embassy Kyiv). Реалізується ГО «Центр логістики розвитку громад» за сприяння Caritas Ukraine в межах Національного консорціуму PULSE за координації «Право на захист». Підтримка цього проєкту в Україні надається через компонент SHARP Програми з гуманітарної допомоги, відновлення та захисту.
Contains information related to marketing campaigns of the user. These are shared with Google AdWords / Google Ads when the Google Ads and Google Analytics accounts are linked together.
90 days
__utma
ID used to identify users and sessions
2 years after last activity
__utmt
Used to monitor number of Google Analytics server requests
10 minutes
__utmb
Used to distinguish new sessions and visits. This cookie is set when the GA.js javascript library is loaded and there is no existing __utmb cookie. The cookie is updated every time data is sent to the Google Analytics server.
30 minutes after last activity
__utmc
Used only with old Urchin versions of Google Analytics and not with GA.js. Was used to distinguish between new sessions and visits at the end of a session.
End of session (browser)
__utmz
Contains information about the traffic source or campaign that directed user to the website. The cookie is set when the GA.js javascript is loaded and updated when data is sent to the Google Anaytics server
6 months after last activity
__utmv
Contains custom information set by the web developer via the _setCustomVar method in Google Analytics. This cookie is updated every time new data is sent to the Google Analytics server.
2 years after last activity
__utmx
Used to determine whether a user is included in an A / B or Multivariate test.
18 months
_ga
ID used to identify users
2 years
_gali
Used by Google Analytics to determine which links on a page are being clicked
30 seconds
_ga_
ID used to identify users
2 years
_gid
ID used to identify users for 24 hours after last activity
24 hours
_gat
Used to monitor number of Google Analytics server requests when using Google Tag Manager
